Європейський парламент схвалив свою переговорну позицію щодо нового законодавства, яке має посилити прозорість лобістської діяльності, що здійснюється від імені третіх країн. Це рішення відкриває шлях до подальших перемовин із Радою ЄС та формування узгодженого законодавчого тексту. Метою ініціативи є підвищення довіри до процесів ухвалення рішень у ЄС, а також створення єдиних стандартів прозорості для суб’єктів, які впливають на політику, не будучи частиною правового поля Союзу.
Запропонована Європарламентом модель передбачає обов’язкову реєстрацію всіх «інтерес-репрезентантів» від третіх країн у спеціальних національних реєстрах, які будуть об’єднані спільним європейським порталом. Після реєстрації суб’єкт отримуватиме унікальний номер, чинний на території всього ЄС. Це має забезпечити цілісність даних та виключити фрагментацію правил у різних країнах-членах.
Під дію регулювання потрапляють консультації з органами влади, підготовка політичних або законодавчих пропозицій, комунікаційні кампанії, організація або участь у тематичних заходах, подання рекомендацій щодо змін до політик, а також активності з формування громадської думки. Водночас журналістська діяльність, академічні дослідження, дипломатичні функції та надання правової допомоги не прирівнюються до лобіювання і не вимагають реєстрації.
У Європарламенті наголошують, що мета законодавчих змін — не створити бар’єри для будь-яких суб’єктів із міжнародними зв’язками, а забезпечити прозорість, передбачуваність і рівні умови для всіх учасників процесу впливу на політику. Чітка ідентифікація суб’єктів та розкриття джерел фінансування є ключовими елементами формування довіри до рішень європейських інституцій та протидії непрозорим або маніпулятивним впливам.
Для України це рішення має важливий практичний і стратегічний вимір. Національна система регулювання лобіювання перебуває у стадії активної трансформації: Закон «Про лобіювання» та Реєстр прозорості формують новий стандарт роботи бізнесу, консультантів і галузевих асоціацій. Європейські підходи можуть стати орієнтиром для подальшого вдосконалення українського регулювання та синхронізації з очікуваннями партнерів у межах євроінтеграції.
Для компаній, які працюють із європейськими ринками або планують розширювати співпрацю, посилення вимог означає необхідність системного документування GR-активностей, оцінки ризиків, належного оформлення комунікацій із консультантами та високого рівня прозорості в міжнародних проєктах. Для консультантів у сфері GR це відкриває нові напрями підтримки: аудит міжнародних зв’язків, розробка політик відповідності, супровід реєстрації та аналіз регуляторних ризиків.
Європейське регулювання демонструє загальноєвропейську тенденцію: лобіювання має бути прозорим, фіксованим і зрозумілим для суспільства. Це підвищує якість політичних процесів і водночас стимулює професіоналізацію ринку GR. Для України та українського бізнесу нові правила є можливістю рухатися синхронно з європейськими практиками та посилювати власну інституційну спроможність у сфері публічного впливу.
